Ð¢Ñ€Ð°Ð³ÐµÐ´Ñ–Ñ Ð½Ð° одну дію.
П'Ñ”Ñа «Ðнтігона» - клаÑика Ñвітової інтелектуальної трагедії XX ÑтоліттÑ, Ñкладна, відточено-краÑива ÑучаÑна верÑÑ–Ñ Ð°Ð½Ñ‚Ð¸Ñ‡Ð½Ð¾Ð³Ð¾ міфу, Ñка під пером Жана ÐÐ½ÑƒÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÑŽÑ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ð² неÑтримну Ñ–Ñторію про макÑималізм періоду ÑÑ‚Ð°Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾ÑобиÑтоÑÑ‚Ñ–, жагу до Ñ–Ñтини Ñ– непереборний людÑький потÑг до Ñвободи. Чи варто жертвувати влаÑним життÑм заради виÑоких ідеалів? Чи варто вÑупереч уÑьому обÑтоювати Ñвої принципи? Що таке героїзм - Ñила духу, природна відвага, чи тимчаÑовий подорожній того ж, можливо, «наївного» макÑималізму юної жінки, Ñка намагаєтьÑÑ Ñ€Ð¾Ð·Ñтавити вÑÑ– крапки над «i»? Будувати Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð·Ð° ÑкимоÑÑŒ певними правилами та канонами ...
ВиÑтава не дає очевидних відповідей, не поÑÑнює, що Ñ” добре, а що погано, не змушує Ñтати на чийÑÑŒ бік Ñ– не нав'Ñзує мораль, але ÑкимоÑÑŒ чином може «перетормошити», «заплутати» глÑдача в його влаÑних емоціÑÑ…, а потім, по закінченню дійÑтва, «відпуÑтити» додому. І ми будемо з надією уÑвідомлювати, що публіка покине зал «під враженнÑм» із Ñотнею питань, Ñкі Ñ—Ñ— глибоко Ñхвилювали.