Вечір одноактних балетів Раду Поклітару
Палата №6
Одноактний балет, на музику Ð. ПÑрта
ПоÑтановний Ñклад
Лібрето, Ñ…Ð¾Ñ€ÐµÐ¾Ð³Ñ€Ð°Ñ„Ñ–Ñ Ñ‚Ð° поÑтановка – Раду Поклітару
Ð¡Ñ†ÐµÐ½Ð¾Ð³Ñ€Ð°Ñ„Ñ–Ñ â€“ заÑлужений діÑч миÑтецтв України Ðндрій Злобін
Художник коÑтюмів – Ганна Іпатьєва
ÐÑиÑтент хореографа – заÑлужений артиÑÑ‚ України Ðнатолій Козлов
Художник Ñвітла– Олена Ðнтохіна
ЗвукорежиÑер – ОлекÑандр Курій
Â«Ð”Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ «Палата №6» – виÑтава про нерозуміннÑ. Про те, що чаÑто незвичне ÑприймаєтьÑÑ Ð½Ð°Ð¼Ð¸, Ñк Ð²Ñ–Ð´Ñ…Ð¸Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ норми. Лікар, Ñкий знайшов найцікавішого в житті ÑпівбеÑідника в оÑобі пацієнта-душевнохворого, Ñам ÑприймаєтьÑÑ Ð¾Ñ‚Ð¾Ñ‡ÑƒÑŽÑ‡Ð¸Ð¼Ð¸, Ñк божевільний. Витончена, інтелігента людина – він виходить за рамки звичного, «нормального» кола ÑÐ¿Ñ–Ð»ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° Ñтає ізгоєм, оточеним лицемірною турботою. Турботою, що приховує Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð±ÑƒÑ‚Ð¸ÑÑ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸, котра дратує Ñвоєю незрозуміліÑтю», - Раду Поклітару.
«Палата № 6» – одна з найінтимніших, найÑповідальніших виÑтав театру. Вперше вона побачила Ñвітло рампи у Большому театрі РоÑÑ–Ñ—, а при перенеÑенні на артиÑтів «Київ модерн-балету» не лише не втратила глибини емоційного напруженнÑ, а й збагатилаÑÑ Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ð¼Ð¸, дуже чеховÑькими нюанÑами. ІÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ те, Ñк неÑхожа на інших людина Ñтає ізгоєм, – нині надзвичайно актуальна. Можливо тому потрÑÑіннÑ, Ñке викликає цей балетний Ñпектакль у глÑдачів, можна порівнÑти з катарÑиÑом піÑÐ»Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ³Ð»Ñду кращих драматичних виÑтав Ñвіту.
UNDERGROUND
Балет на одну дію, музика П. ВаÑкÑа
ПоÑтановний Ñклад
Лібрето, Ñ…Ð¾Ñ€ÐµÐ¾Ð³Ñ€Ð°Ñ„Ñ–Ñ Ñ‚Ð° поÑтановка – Раду Поклітару
Ð¡Ñ†ÐµÐ½Ð¾Ð³Ñ€Ð°Ñ„Ñ–Ñ â€“ заÑлужений діÑч миÑтецтв України Ðндрій Злобін
Художник коÑтюмів – Ганна Іпатьєва
ÐÑиÑтент хореографа – заÑлужений артиÑÑ‚ України Ðнатолій Козлов
Художник Ñвітла– Олена Ðнтохіна
ЗвукорежиÑер – ОлекÑандр Курій
«Створюючи виÑтаву “Undergroundâ€, на музику надзвичайно талановитого латиÑького композитора ПетеріÑа ВаÑкÑа, Ñ Ð½Ð°Ð´Ð¸Ñ…Ð°Ð²ÑÑ Ñ„Ñ€Ð°Ð·Ð¾ÑŽ Жана ÐŸÐ¾Ð»Ñ Ð¡Ð°Ñ€Ñ‚Ñ€Ð° «Пекло – це інші». Ðле цей балет не про біблійне пекло. Це розповідь про людей, Ñких загнала у Ð¿Ñ–Ð´Ð·ÐµÐ¼ÐµÐ»Ð»Ñ Underground війна. Змушені перебувати разом у замкненому проÑторі, вони доводÑÑ‚ÑŒ амплітуду Ñвоїх емоцій до пікових значень: любов (коханнÑ) – ненавиÑÑ‚ÑŒ; радіÑÑ‚ÑŒ – відчай. Ðіхто не знає – чи ÑудилоÑÑ Ñ—Ð¼ вийти на денне Ñвітло. І Ñаме тому їхнє «зараз» наÑтільки важливіше, ніж їхнє «потім», - Раду Поклітару.
У Ñвоїй виÑтаві Поклітару, влаÑне, протиÑтавлÑÑ” Ñвіт героїв, Ñкі опинилиÑÑ Ñƒ прикордонних умовах Ð²Ð¸Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ (андеграунд), їхньому прагненню до далекого Ñвітла («Далеке Ñвітло», за Ñловами ПетеріÑа ВаÑкÑа, – «це й Ñвітло дитинÑтва, й БожеÑтвенне, небеÑне Ñвітло»). ЗвідÑи – образи, Ñкі передають макÑимальне Ð½Ð°Ð¿Ñ€ÑƒÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð½ÑƒÑ‚Ñ€Ñ–ÑˆÐ½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ñтану. ЧаÑом Ñ†Ñ Ð½Ð°Ð¿Ñ€ÑƒÐ³Ð° доÑÑгає тієї межі, за Ñкою розпочинаєтьÑÑ Ñ€ÑƒÐ¹Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¾ÑобиÑтоÑÑ‚Ñ–, катаÑтрофа ÑтоÑунків. РежиÑерÑька думка Поклітару втілює Ñимфонічну драматургію ВаÑкÑа наÑтільки зримо, що майже втрачаєтьÑÑ ÑƒÐ¼Ð¾Ð²Ð½Ð° межа між музикою й Ñценічними образами. ПротиÑтавленнÑм жаху Ñмертельної небезпеки, життєвому краху звучить ніжна Ð¼ÐµÐ»Ð¾Ð´Ñ–Ñ Ñкрипки, та Ñк Ñ—Ñ— Ð²Ñ–Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ â€“ образи юних закоханих, що опинилиÑÑ Ð² андеграунді й захищають Ñвоє коханнÑ. Далеке Ñвітло, Ñк промінь надії, матеріалізуєтьÑÑ Ñƒ Ñпущений кимоÑÑŒ зверху канат, що дає можливіÑÑ‚ÑŒ вибратиÑÑ Ð· підземеллÑ...
За період Ñ–ÑÐ½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚ÐµÐ°Ñ‚Ñ€Ñƒ «Київ Модерн-балет» було Ñтворено 16 одноактних та 5 повнометражних балетів. Театр отримав 5 премій «КиївÑька пектораль» за кращі виÑтави року.
Колектив уÑпішно гаÑтролював у Франції, ІÑпанії, Ðідерландах, Бельгії, Португалії, Румунії, Китаї, Таїланді, БілоруÑÑ–Ñ—, Молдові, Південній Кореї, ЕÑтонії, РоÑÑ–Ñ— та в багатьох міÑтах України