Kyiv Symphony Orchestra
Луїджі Òаджеро, диригент
Світлана БілоуÑова, мандоліна
Йоганн Ðепомук Гуммель. Концерт Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð°Ð½Ð´Ð¾Ð»Ñ–Ð½Ð¸ з оркеÑтром Соль мажор
Кшиштоф Пендерецький. Струнний квінтет “Сторінки із ненапиÑаного щоденникаâ€
Дьордь Лігеті. РумунÑький концерт
Ðнтонін Дворжак. Слов’ÑнÑькі танці (фрагменти)
Програма концерту приÑвÑчена ВишеградÑькій четвірці, оÑкільки цього року Угорщина, Словаччина, Ð§ÐµÑ…Ñ–Ñ Ñ‚Ð° Польща відзначають 30-літній ювілей Ñпівпраці, що Ñимволічно збігÑÑ Ñ–Ð· річницею Ð²Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐезалежноÑÑ‚Ñ– України. “Four Countries†відбудетьÑÑ Ð½Ð° чеÑÑ‚ÑŒ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð£Ð³Ð¾Ñ€Ñ‰Ð¸Ð½Ð¸ у ВишеградÑькій групі. Саме тому прозвучать музичні твори композиторів-предÑтавників країн четвірки: Ð”ÑŒÐ¾Ñ€Ð´Ñ Ð›Ñ–Ð³ÐµÑ‚Ñ–, Йоганна ГуммелÑ, Ðнтоніна Дворжака та Кшиштофа Пендерецького.
Проте концерт, Ñкий підготував Kyiv Symphony Orchestra із диригентом Луїджі Òаджеро, має значно ширші мультикультурні горизонти. Музичні твори були Ñтворені угорÑьким, Ñловацьким, чеÑьким Ñ– польÑьким композиторами, тому безумовно, що в їхній мелодиці переплетена багатогранна європейÑька Ñ–ÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ чаÑу. ВиходÑчи за межі Ñвоїх кордонів музика Ñтає прикладом мультикультурного діалогу мовою чотирьох ÑуÑідніх країн ЄС: Угорщини, Словаччини, Чехії та Польщі.
Композитора Йоганна Ð“ÑƒÐ¼Ð¼ÐµÐ»Ñ Ð¿Ð¾Ñ”Ð´Ð½ÑƒÑŽÑ‚ÑŒ із культурами двох країн. Ми знаємо його передуÑім Ñк ÑƒÑ‡Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ†Ð°Ñ€Ñ‚Ð° та Сальєрі, Ñк колегу та близького друга Гайдна, котрий влаÑне Ñ– порекомендував Ð“ÑƒÐ¼Ð¼ÐµÐ»Ñ Ð½Ð° Ñлужбу до кнÑÐ·Ñ Ð•Ñтергазі — тобто Ñк поÑлідовника авÑтро-німецьких традицій. Проте Йоганн Гуммель народивÑÑ Ñƒ Презбурзі (що нині Ñ” БратиÑлавою), а його мати була Ñловачкою, тому композитора виÑоко цінують Ñаме на Ñ–Ñторичній батьківщині у Словаччині. Вишукана музика Йоганна Ð“ÑƒÐ¼Ð¼ÐµÐ»Ñ Ñ” показовою Ð´Ð»Ñ ÐºÐ»Ð°Ñицизму, а його Мандоліновий концерт, що прозвучить на концерті, вважаєтьÑÑ Ð·Ñ€Ð°Ð·ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ð¼ порÑд із відомими концертами ÑучаÑника Вівальді. Композитор пиÑав цей твір Ð´Ð»Ñ Ð»ÐµÐ³ÐµÐ½Ð´Ð°Ñ€Ð½Ð¾Ð³Ð¾ віртуоза того чаÑу Бартоломео Бартолаззі. Ðа КиївÑькій Ñцені він прозвучить у виконанні відомої українÑької мандолініÑтки Світлани БілоуÑової.
Ðазва Струнного квінтету Кшиштофа Пендерецького “Сторінки із ненапиÑаного щоденника†дуже влучно налаштовує на Ñтрокату, наче потік Ñпогадів, музику твору. У 2008 році, коли була напиÑана квартетна верÑÑ–Ñ â€œÐ¡Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ð½Ð¾Ðº...â€, від радикального авангардизму Пендерецького можна було почути вже небагато, тож у цьому творі втілилиÑÑ Ñкорше мінімаліÑтичні пошуки композитора. Можливо Ñаме через автобіографічніÑÑ‚ÑŒ “Сторінок...†інтонації твору резонують по-оÑобливому, наче вони деÑÑŒ родом Ñ– з вашого дитинÑтва. РдеÑкі з них навіть ближче, ніж можна уÑвити, адже в “Сторінках...†Пендерецький викориÑтав гуцульÑький мотив, що награвав його батько, котрий Ð²Ð¸Ñ€Ñ–Ñ Ð² Рогатині (нині — Івано-Франківщина). Композитор навіть зізнававÑÑ, що так захопивÑÑ Ñ€Ð¾Ð·Ð²Ð¸Ñ‚ÐºÐ¾Ð¼ коломийкової мелодії у Квінтеті, що вона мало не заполонила уÑÑŽ музику твору.
Відомим на веÑÑŒ Ñвіт композитором Дьордь Лігеті Ñтав завдÑки включенню його авангардиÑÑ‚Ñького твору Ñк Ñаундтреку до “КоÑмічної ОдіÑÑеї†Стенлі Кубрика. Це Ñаме та музика, що говорить мовою майбутнього Ñ– вічноÑÑ‚Ñ–, Ñтворює Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð¾Ð±â€™Ñ”Ð¼Ñƒ Ñ– невагомоÑÑ‚Ñ– водночаÑ. Проте Ñкладно уÑвити, що лише деÑÑтьма роками раніше Лігеті Ñк романтик Ñвого чаÑу активно черпав матеріал Ð´Ð»Ñ Ð¼ÑƒÐ·Ð¸ÐºÐ¸ з фольклорних джерел різних країн. Єврей за національніÑÑ‚ÑŽ, угорець за походженнÑм композитор народивÑÑ Ð² Румунії, тож його “РумунÑький концертâ€, що виконає Kyiv Symphony Orchestra — найÑÑкравіший зразок мультикультурного поєднаннÑ. Це вибухова Ñуміш не лише різних фольклорних мотивів, адже й романтична оптика раннього Лігеті вже тут проходить крізь жорна авангардизму майбутньої ікони цього напрÑму.
“Слов’ÑнÑькі танці†Ðнтоніна Дворжака можна назвати Ñвого роду екÑкурÑією музичним побутом регіонів Чехії Богемії та Моравії, а також ÑуÑідніх облаÑтей, Ñеред Ñких композитор згадує й Україну. ÐапиÑані за моделлю популÑрних тоді й відомих донині “УгорÑьких танців†БрамÑа “Слов’ÑнÑькі танці†Дворжака врÑтували його від фінанÑової Ñкрути та нарекли на уÑпіх. Важко повірити, що на відміну від БрамÑа Дворжак доÑÑгнув цього, не цитуючи оригінальних мелодій. Композитору вдалоÑÑ Ð·Ð¼Ð°Ð»ÑŽÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ характерні риÑи Ñ€Ñду національних танців, Ñтворюючи, проте, цілком авторÑький текÑÑ‚. У концерті прозвучать Фуріанти, Полька, СоуÑедÑькі, Скочна з ор. 46.
УкраїнÑьке музичне миÑтецтво, оÑобливо у Ñвоїх витоках, Ñ‚Ñ–Ñно пов’Ñзане із європейÑькою культурою. Та чи доÑтоту ми знаємо музику тих країн, з Ñкими так Ñ‚Ñ–Ñно переплетена Ñ–ÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ ÑƒÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ñького миÑтецтва? Концерт “Four Countries†окреÑлить Ñаме той музичний контекÑÑ‚, в Ñкому перебувала Україна з ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ XVIII до ХХІ ÑтоліттÑ.
Концерт відбудетьÑÑ Ð·Ð° підтримки поÑольÑтва Угорщини в Україні та ТОВ Гедеон Ріхтер Україна.