Four Countries / Чотири Країни

28 ноября 2021

19:00

Киев, Отель «Hilton»

Событие прошло!

Kyiv Symphony Orchestra

Луїджі Ґаджеро, диригент

Світлана Білоусова, мандоліна

Йоганн Непомук Гуммель. Концерт для мандоліни з оркестром Соль мажор

Кшиштоф Пендерецький. Струнний квінтет “Сторінки із ненаписаного щоденника”

Дьордь Лігеті. Румунський концерт

Антонін Дворжак. Слов’янські танці (фрагменти)

Програма концерту присвячена Вишеградській четвірці, оскільки цього року Угорщина, Словаччина, Чехія та Польща відзначають 30-літній ювілей співпраці, що символічно збігся із річницею відновлення Незалежності України. “Four Countries” відбудеться на честь головування Угорщини у Вишеградській групі. Саме тому прозвучать музичні твори композиторів-представників країн четвірки: Дьордя Лігеті, Йоганна Гуммеля, Антоніна Дворжака та Кшиштофа Пендерецького. 

Проте концерт, який підготував Kyiv Symphony Orchestra із диригентом Луїджі Ґаджеро, має значно ширші мультикультурні горизонти. Музичні твори були створені угорським, словацьким, чеським і польським композиторами, тому безумовно, що в їхній мелодиці переплетена багатогранна європейська історія того часу. Виходячи за межі своїх кордонів музика стає прикладом мультикультурного діалогу мовою чотирьох сусідніх країн ЄС: Угорщини, Словаччини, Чехії та Польщі.

 

Композитора Йоганна Гуммеля поєднують із культурами двох країн. Ми знаємо його передусім як учня Моцарта та Сальєрі, як колегу та близького друга Гайдна, котрий власне і порекомендував Гуммеля на службу до князя Естергазі — тобто як послідовника австро-німецьких традицій. Проте Йоганн Гуммель народився у Презбурзі (що нині є Братиславою), а його мати була словачкою, тому композитора високо цінують саме на історичній батьківщині у Словаччині. Вишукана музика Йоганна Гуммеля є показовою для класицизму, а його Мандоліновий концерт, що прозвучить на концерті, вважається зразковим поряд із відомими концертами сучасника Вівальді. Композитор писав цей твір для легендарного віртуоза того часу Бартоломео Бартолаззі. На Київській сцені він прозвучить у виконанні відомої української мандоліністки Світлани Білоусової.

Назва Струнного квінтету Кшиштофа Пендерецького “Сторінки із ненаписаного щоденника” дуже влучно налаштовує на строкату, наче потік спогадів, музику твору. У 2008 році, коли була написана квартетна версія “Сторінок...”, від радикального авангардизму Пендерецького можна було почути вже небагато, тож у цьому творі втілилися скорше мінімалістичні пошуки композитора. Можливо саме через автобіографічність “Сторінок...” інтонації твору резонують по-особливому, наче вони десь родом і з вашого дитинства. А деякі з них навіть ближче, ніж можна уявити, адже в “Сторінках...” Пендерецький використав гуцульський мотив, що награвав його батько, котрий виріс в Рогатині (нині — Івано-Франківщина). Композитор навіть зізнавався, що так захопився розвитком коломийкової мелодії у Квінтеті, що вона мало не заполонила усю музику твору.

Відомим на весь світ композитором Дьордь Лігеті став завдяки включенню його авангардистського твору як саундтреку до “Космічної Одіссеї” Стенлі Кубрика. Це саме та музика, що говорить мовою майбутнього і вічності, створює відчуття об’єму і невагомості водночас. Проте складно уявити, що лише десятьма роками раніше Лігеті як романтик свого часу активно черпав матеріал для музики з фольклорних джерел різних країн. Єврей за національністю, угорець за походженням композитор народився в Румунії, тож його “Румунський концерт”, що виконає Kyiv Symphony Orchestra — найяскравіший зразок мультикультурного поєднання. Це вибухова суміш не лише різних фольклорних мотивів, адже й романтична оптика раннього Лігеті вже тут проходить крізь жорна авангардизму майбутньої ікони цього напряму.

“Слов’янські танці” Антоніна Дворжака можна назвати свого роду екскурсією музичним побутом регіонів Чехії Богемії та Моравії, а також сусідніх областей, серед яких композитор згадує й Україну. Написані за моделлю популярних тоді й відомих донині “Угорських танців” Брамса “Слов’янські танці” Дворжака врятували його від фінансової скрути та нарекли на успіх. Важко повірити, що на відміну від Брамса Дворжак досягнув цього, не цитуючи оригінальних мелодій. Композитору вдалося змалювати характерні риси ряду національних танців, створюючи, проте, цілком авторський текст. У концерті прозвучать Фуріанти, Полька, Соуседські, Скочна з ор. 46.  

Українське музичне мистецтво, особливо у своїх витоках, тісно пов’язане із європейською культурою. Та чи достоту ми знаємо музику тих країн, з якими так тісно переплетена історія українського мистецтва? Концерт “Four Countries” окреслить саме той музичний контекст, в якому перебувала Україна з кінця XVIII до ХХІ століття.

Концерт відбудеться за підтримки посольства Угорщини в Україні та ТОВ Гедеон Ріхтер Україна.