«Куди пливе цей човен, без людини, без веÑел, без певного ÑенÑу, зовÑім один? Цей човен, Ñкий відноÑить Ñ‚ÐµÑ‡Ñ–Ñ Ñ€Ñ–ÐºÐ¸, пливе за тобою. Стій на Ñвоєму міÑці й чекай». (Ширін Ширазі Â«ÐŸÑ€Ð¾Ñ‰Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· забороною»)
ПредÑтавники Ñвітової інтелектуальної еліти - профеÑора універÑитетів, політолог, війÑьккор, дружина прем’єр-мініÑтра Данії, ÑвÑщеник, знаменитий диригент, іранÑька поетеÑа - збираютьÑÑ Ð² Копенгагені Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ñ€Ñ–ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ â€œÑ–Ñ€Ð°Ð½Ñької проблеми†- Ð¿Ð¾Ñ€ÑƒÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð² Ñ– Ñвобод людини через війÑькові конфлікти на Близькому Сході.
ПоÑтупово Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ те, хто винен Ñ– Ñк вирішувати проблему перероÑтає в роздуми про людину Ñ– ÑÐµÐ½Ñ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ, а Ð¼Ñ–Ñ€ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ трагедію загибелі цивілізації переходÑÑ‚ÑŒ до розмов про оÑобиÑте та найпотаємніше.
