«Любові легкого шлÑху не треба…»
ПоетеÑа зламу Ñтоліть. Так називають ЛеÑÑŽ Українку, Ñка дуже тонко відчувала та опиÑувала природу людÑьких відноÑин. Ðині перед вами — режиÑерÑька верÑÑ–Ñ Ð»ÑŽÐ±Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ñ— божевільної драми у поÑтановці Івана УривÑького. У центрі Ñюжету ÑпокуÑник Дон Жуан, егоїÑтична Донна Ðнна Ñ– камінний, конÑервативний командор дон Гонзаго де Мендоза.Дон Жуан у пиÑьменниці поÑтає не таким, Ñк його літературні прообрази авторÑтва Гофмана, Мольєра, Моцарта, Байрона чи Пушкіна. Ðдже він тримаєтьÑÑ Ð³Ð¾Ñ€Ð´Ð¾, прагне волі Ñ– йде за щирим покликом Ñвого ÑерцÑ! У цій любовній пригоді кожен прагне щаÑÑ‚Ñ… Та Ñкою ціною? І чиї життєві принципи виÑвлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñильнішими?