Одного Ð´Ð½Ñ Ð³Ð¾Ñ‚ÐµÐ»ÑŒ на узбережжі, на пливкій межі між океаном Ñ– Ñуходолом, між життÑм Ñ– Ñмертю, покличе до Ñебе Ñтомлених людей: ÑвÑщеника, що пише дивні молитви, художника, Ñкий морÑькою водою малює портрет морÑ, хвору дівчину, Ñтарого профеÑора, колишню коханку… Море прийме душі тих, хто колиÑÑŒ опинивÑÑ Ð¿Ñ–ÑÐ»Ñ ÐºÐ¾Ñ€Ð°Ð±Ð»ÐµÑ‚Ñ€Ð¾Ñ‰Ñ– на плоту — цвинтарі на хвилÑÑ… Ñеред безкраю. Той, хто дивом вижив, також завітає до готелю. Однак він шукатиме помÑти…
