Набукко (ОНАТОБ)

25 июня 2022

16:00

Одесса,

Событие прошло!

Набукко
Джузеппе Верді

ТРИВАЛІСТЬ:

2 години 30 хвилин (включно з антрактом)

ДИРИГЕНТИ:

головний диригент театру В’ячеслав Чернухо-Воліч, заслужений артист України Ігор Шаврук, заслужений артист України Ігор Чернецький

ХОРМЕЙСТЕР:

Iван Газiнський

 

 

Члени постановочної групи
ДИРИГЕНТ-ПОСТАНОВНИК:

народний артист Молдови Олександру Самоїле

РЕЖИСЕР-ПОСТАНОВНИК:

народний артист України Василь Вовкун

ХУДОЖНИК-СЦЕНОГРАФ:

заслужений художник України Тадей Риндзак

ХУДОЖНИК З КОСТЮМІВ:

заслужений художник України Сергій Васильєв

ХОРМЕЙСТЕР-ПОСТАНОВНИК:

заслужений діяч мистецтв України Леонід Бутенко

ХОРЕОГРАФ-ПОСТАНОВНИК:

Яніна Кисельова

Зміст
ДІЯ ПЕРША

Картина перша

Війська вавилонського царя Навуходоносора ІІ (Набукко) взяли в облогу Єрусалим. Жителі міста збираються в храмі Соломона. Вони моляться Господу, благаючи захистити їх. Первосвященик іудеїв Захарія повідомляє, що йому вдалося взяти в полон дочку вавилонського царя Фенену, і саме вона стане запорукою укладення миру між ассирійцями та євреями.

Ізраїльський полководець Ісмаель повідомляє про наближення вавилонських військ. Захарія доручає йому вартувати Фенену. Вони залишаються на самоті. Виявляється, що свого часу дівчина, ризикуючи, звільнила Ісмаеля з полону у Вавилоні. Він закохався і, зберігши ніжні почуття, сподівається врятувати її. Раптом у супроводі загону переодягнених в іудейське вбрання вавилонських воїнів до храму вривається Абігаїль – старша донька Набукко.

Страждаючи від нерозділеного кохання до Ісмаеля, вона пропонує врятувати іудейський народ взамін на кохання до неї. Ісмаель не приймає її умови – він не владний над своїм серцем. У надії врятувати Ісмаеля, Фенена звертається до іудейського Бога, ставши таким чином на сторону євреїв.

До храму, переповненого іудеями на чолі з Захарієм та його сестрою Анною, вривається Набукко. Першосвященик намагається зупинити войовничого царя, погрожуючи смертю його дочці. Ісмаель несподівано звільняє Фенену. Руки у Набукко розв’язані. Він наказує розграбувати та спалити Єрусалим. Захарія проклинає Ісмаеля за зраду і закликає всіх зневажати його. Храм зруйновано. Тисячі іудеїв потрапили у рабство і були відправлені у Вавилон.

Картина друга

Палац Набукко у Вавилоні. На період своєї відсутності цар передав свої повноваження Фенені. Абігаїль викрадає у батька компрометуючий документ – її мати була рабинею, і тому спадкоємицею престолу може стати тільки Фенена. Вона змушена терпіти першість сестри і спостерігати за чужим, ненависним їй коханням. Абігаїль готова помститися за ображене честолюбство, ризикуючи власним життям і навіть благополуччям царства.

З’являється Верховний жрець Вавилона і повідомляє, що Фенена потайки звільняє полонених іудеїв. Він обіцяє Абігаїль свою підтримку і пропонує посісти трон, поширивши чутки про загибель Набукко. Захарія молить Бога зупинити ассирійців, після чого в усіх храмах прославлятиметься його ім’я.

До левітів приходить Ісмаель, та вони відмовляються прийняти зрадника. На захист йому стають Анна і Захарія. Вони повідомляють, що Фенена, яку він врятував, на боці євреїв і усіляко їм допомагає.

З’являється Фенена. Абдалло пропонує їй втікати, так як надійшла звістка про загибель царя, і вавилоняни стали на бік Абігаїль. Вона відмовляється і йде назустріч повстанцям. Абігаїль вимагає віддати їй корону, та в цю мить з’являється Набукко. Захоплений перемогами, вавилонський цар проголошує себе богом. Раптово удар блискавки збиває корону з його голови і він втрачає розум. Тріумфуючи, Абігаїль піднімає корону. Її мрія збулася – тепер вона правителька Вавилону.

ДІЯ ДРУГА

Картина третя

Абігаїль воссідає на троні. Народ прославляє Вавилон. Верховний жрець культу ассирійського бога Бела визнає Абігаїль правителькою Ассирії і виносить вирок Фенені як зрадниці – вона повинна загинути. З’являється Набукко. Абігаїль змушує божевільного батька підписати наказ про страту полонених іудеїв. За мить до царя повертається розум – його наказ стосується і Фенени, адже вона стала на бік іудеїв. Він з жахом усвідомлює, що сталося. Набукко намагається знайти документ, що свідчить про рабське походження Абігаїль, але та дістає його і розриває на шматки. За її наказом Набукко ув’язнюють.

На березі Євфрата іудеї моляться у надії відродити загублену вітчизну. Захарія пророкує кращі часи для свого народу – зовсім скоро від Вавилона не залишиться жодного каменю.

Картина четверта

Відстороненого від влади божевільного Набукко переслідують тривожні видіння. У момент просвітлення він усвідомлює, що не в змозі врятувати власну дочку. У розпачі він підносить молитву до Бога іудеїв, обіцяючи прийняти його віру, і розум знову повертається до нього. Чудом відчиняються замкнені двері, воєначальник Абдалло і вірні йому війська готові служити своєму царю. Набукко поспішає врятувати свою доньку від смерті.

Фенена мужньо йде на страту. З’являється Набукко зі своїми воїнами. На очах вражених вавилонян падає і розбивається статуя ассирійського Бела. Набукко дарує волю полоненим євреям і проголошує іудейського бога істинним. Абігаїль випиває отруту і просить у іудейського бога пробачення за свої вчинки. Захарія возвіщає Набукко, що прийнявши віру Яхве, він буде Царем Царів.


Про подію
Опера на 4 дії
(виконується з одним антрактом)
Лібрето Темістокле Солєра

Відеограф - Віталій Галак

 

Набукко – як попередження світової трагедії…

Майже кожен день в Google у розділі «Наука» нас попереджають про наближення до Землі небезпечних астероїдів…

Науковці шукають життя поза Землею на найближчих планетах…

Джузеппе Верді в 1841 році в опері «Набукко» передає сучасникам та майбутнім поколінням тривогу і переживання за Храм земний перед жахіттям грядущого, відчуваючи тремтіння, що охопило Європу ще тоді, перед 1848 роком…

«Маестро революції», окрім новації в оперному жанрі, у самій музиці зміг пересотворити простір і час в спіральному вияві.

Події VI століття до н.е. осмислюються і переживаються нами на рівні нового інтелектуального та емоційного усвідомлення. Верді поєднує в один ланцюг минуле та сучасне, і його сила думки проявляється в сьогоднішньому часі новими викликами та загрозами для земної цивілізації.

Театр у більшості випадків відгукується постановкою цієї опери на найактуальніші і драматично-трагічні моменти історії.

«Набукко», як геніально-містичний твір, що з’явився на зрізі епохи, часу, стилю, не завжди користується популярністю в спокійні часи, його місія в час найвищого напруження і людського страху – бути символом відновлення надії і справедливості, таким чином він стверджує нас у майбутньому.

Може й тому, в наше неспокійне буття, виникає ідея постановки Джузеппе Верді «Набукко» в Одеській Національній Опері.

Сьогодні, коли світ затамував подих в передчутті якоїсь вселенської трагедії…

Храм – Земля стає беззахисним як від волі Творця, так і від волі самого людства.

Земля – макове зерно в космічному просторі, вона повсякчасно під загрозою зіткнення з позаземними астероїдами. Тому художник-сценограф Тадей Риндзак в оформленні спектаклю відобразив на камінні, що сиплеться з неба, вибиті староєврейською мовою фразами із Тори та лики тих, хто оберігав і молився за земний Храм.

Військо Набукко – царя Вавилону Навуходоносора ІІ виглядає сучасним бездуховним монстром, що готовий, будучи зомбованим владою, стерти з лиця землі святий Храм. Воно уособлює зло, сутність якого – смерть.

Первосвященник Захарія перед такою страшною ворожою навалою намагається вселити своєму народу надію, врятувати Храм, взиваючи за порятунком до Всевишнього.

Тут протиставляються вже не народи, не їхні культури, чи світовідчуття, тут гранично чітко виокремлюються дві ідейно-ворожі світові сили…

Долі усіх головних героїв твору драматичні в кожного по своєму. Однак у Набукко вона одна з найтрагічніших. Претензійно ущербна особистість, наділена безмежною владою, що володіє великою державою, наймогутнішою в світі армією, технічним озброєнням перестає усвідомлювати своє людське призначення, рамки своїх людських можливостей.

Тоді Всевишній позбавляє його здорового глузду на найвищому піку слави. Розсудок покидає царя, він знову стає чистим листом паперу, але Бог не позбавляє його любові…любові до дочки Фенене…

Саме любов’ю взиває Набукко до Бога євреїв, просячи про порятунок люблячої дочки і з любов’ю визнаючи владу Творця над собою і над світом.

Храм буде врятовано його любов’ю…

Храм Земний буде врятовано людським покаянням…

Василь Вовкун

Народний артист України

Режисер-постановник

Дійові особи
НАБУККО ВАВИЛОНСЬКИЙ ЦАР:

народний артист України Віктор Мітюшкін, Олександр Стрюк, Віталій Білий

ІСМАЕЛЬ, ПЛЕМІННИК ЦАРЯ ЄРУСАЛИМУ:

заслужений артист України Владислав Горай, Олександр Прокопович, Павло Смирнов

ЗАХАРІЯ, ПЕРВОСВЯЩЕНИК ЄРУСАЛИМУ:

заслуженный артист України Дмитро Павлюк, Віктор Шевченко

АБІГАЇЛЬ, ПОЗАШЛЮБНА ДОЧКА НАВУХОДОНОСОРА:

Наталя Павленко, Ганна Літвінова

ФЕНЕНА, ДОЧКА НАВУХОДОНОСОРА:

заслужена артистка України Тетяна Спаська, Катерина Лян, Таїсія Шафранська, Анастасія Мартинюк

АБДАЛЛО, НАЧАЛЬНИК ВАРТИ:

заслужений артист України Віктор Музичко, Андрій Перфілов

АННА, СЕСТРА ЗАХАРІЇ:

народна артистка України Лариса Зуєнко, народна артистка України Наталія Шевченко, Аліна Ворох, Марина Наймитенко

ВЕРХОВНИЙ ЖРЕЦЬ БОГА ВААЛА:

Сергій Узун

chat
circle Напишіть нам close