ТриваліÑÑ‚ÑŒ 1 год 55 хв.
Дім - ÑвÑте міÑце, пов'Ñзане з дитинÑтвом. Спогади про нього найтепліші, найщаÑливіші, найрадіÑніші. Коли на душі тривожно, поринаєш до милої Ñерцю оÑелі, до батьків...
Молода Коріна (нині Єлецька) покинула рідні пенати, ще дитиною. Кузовкін, ніколи не мав влаÑної домівки: позбувшиÑÑŒ в молодоÑÑ‚Ñ– Ñпадщини, він Ñтав нахлібником у Коріних. Відігравав роль дворового блазнÑ. Ð’Ñе Ñвоє Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð·Ð°Ð´Ð¾Ð²Ð¾Ð»ÑŒÐ½ÑвÑÑ Ð¼Ð°Ð»Ð¸Ð¼: Ñтерті чоботи, тарілка їжі, та й що буде.
Минали роки. І оÑÑŒ наÑтав довгоочікуваний момент зуÑтрічі: пишна краÑÑƒÐ½Ñ Ð· Петербургу, Ñка приїхала піÑÐ»Ñ Ñемирічної відÑутноÑÑ‚Ñ– погоÑтювати в рідну Ñадибу, Ñ– Ñтарий-дармоїд, що мешкає тут з молодоÑÑ‚Ñ– «на хлібах». Вона радіє, плаче, згадує ... Він вбирає вÑÑ– Ñ—Ñ— рухи, кожне Ñлово ...
ÐовоÑпечений чоловік Єлецької, найближчі ÑуÑіди, за Ñтарою звичкою, наÑміхаютьÑÑ Ð½Ð°Ð´ убогим Ñтарим Кузовкіним, підпоюють його, знущаютьÑÑ. Ðле Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ðµ вбиває благородÑтва! ТаємницÑ, що вирвалаÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð¾Ð²Ð½Ñ– із Ñамих надр Ñтражденної людÑької душі, миттєво змінює поворот подій.
Ðле Ñ– таємницю у нього відбирають! Рщо ж натоміÑÑ‚ÑŒ? І чи можливо людині Ñьогодні, Ñк за чаÑів Тургенєва, відÑтоÑти Ñвоє розтоптане доÑтоїнÑтво, відбутиÑÑ Ñк оÑобиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ? У кого шукати ÑпівчуттÑ? І Ñку ціну за нього необхідно заплатити?
Тонка, поетична, «прозора» виÑтава про доброту Ñ– розуміннÑ, про благородÑтво душі людÑької, дивацтва ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° його таємниці, про Ñ‚Ñгар ÑамотноÑÑ‚Ñ– ...
