Ð¤Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð° дві дії.
ТриваліÑÑ‚ÑŒ 2 год. 10 хв.
Діють Він та Вона, Чоловік та Дружина. ІÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ те, Ñк одного Ð´Ð½Ñ Ñ†Ñ–Ð»ÐºÐ¾Ð¼ нормальна жінка, Ñка, загалом, не обділена життÑм Ñ– не обтÑжена комплекÑами, мало не покинула Ñвого чоловіка. ВиÑтава пронизана до болю знайомими кожному з Ð½Ð°Ñ Ð°Ñ‚Ñ€Ð¸Ð±ÑƒÑ‚Ð°Ð¼Ð¸ повÑÑкденноÑÑ‚Ñ–, до найдрібніших предметів, деталей, Ñкі активно заповнюють кожну ÑередньоÑтатиÑтичну квартиру ÑередньоÑтатиÑтичного громадÑнина. Дача, вечерÑ, півлітра, Ñтоптані шльопанці - вÑе це віртуозно обіграють актори, викликаючи у глÑдачів Ñміх крізь Ñльози. Та, Ñк з’ÑÑувалоÑÑ, Ñправжню любов не можна переконати, нав'Ñзати, дати у доважок, немов залежаний товар, наÑильно прищепити або, зрештою, навіть виховати в Ñобі. Вона - Ñк талант, дар Божий: або Ñ”, або цілком відÑутнÑ. І щоб вона Ñобі була, так проÑто – неможливо за жодних обÑтавин. Ð Ñкщо Ñімейне Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ€ÑƒÑ…Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ð·Ð° інерцією, то неминучіÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ— краху виникає Ñама Ñобою. Хай це Ñ– буде вкрай повільно, підÑпудно, подібно до не одного ÑÑ‚Ð¾Ð»Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ð°Ð´Ð°ÑŽÑ‡Ð¾Ñ— ПізанÑької вежі.
ВиÑтава - гарÑча взаємна Ñповідь Ñк чоловіка, так Ñ– дружини на тему Ñпільної двадцÑтої річниці життÑ. При цьому багато чого змінюєтьÑÑ Ñƒ поглÑдах, диктуючи інші критерії поведінки. Обидва виконавці доводÑÑ‚ÑŒ Ñвоїх героїв до такого фіналу щиро Ñ– правдиво.
