жанр: іронічно про еміграцію
автор: Януш Гловацький
режиÑерка: Ðнна Турло
ÑценографіÑ: ОлеÑÑ Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð°Ñ‡
музичне оформленнÑ: Богдан Буйлук, Володимир Ковбель, ВладиÑлав Оніщенко
актори: Богдан Буйлук, Катерина Вишнева, Ірина Гришак, МакÑим Донець, Володимир Ковбель, ВладиÑлав Оніщенко
триваліÑÑ‚ÑŒ: 120 хвилин (з антрактом)
Ð¾Ð±Ð¼ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° віком: 16
прем’єра: 17 Ð³Ñ€ÑƒÐ´Ð½Ñ 2020 року
У виÑтаві приÑутні Ñцени паліннÑ
Ви коли небудь бачили тарганів? Що ви про них думаєте? Чи ви взагалі про них думаєте?
Таргани надзвичайно цікаві ÑтворіннÑ, хоч більшіÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ… не любить Ñ– зневажає. Вони живуть пліч-о-пліч з людиною оÑÑŒ уже тиÑÑчі років. Ми бачимо Ñ—Ñ… на наших кухнÑÑ…, у під’їздах, на Ñмітниках, в найбідніших будинках Ñ– в квартирах міліонерів. Таргани оÑобливо люблÑÑ‚ÑŒ жити у наших головах, адже там тепло, Ñухо Ñ– завжди Ñ” чим підживитиÑÑ.
Ми робимо вÑе, щоб позбутиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ них, та вони лиш переходÑÑ‚ÑŒ з одного міÑÑ†Ñ Ð½Ð° інше, а інколи з однієї країни в іншу Ñ– продовжують жити. Продовжують ходити з нами одними вулицÑми, Ñ—Ñти нашу їжу, продовжують викликати відразу Ñ– роздратуваннÑ.
Рчи можна з тарганами порівнÑти людей? Чи можна Ñказати, що емігранти Ñк таргани? Чи митці Ñк таргани? Забагато питань.
Отже ніч, Мангеттен, бідна квартира, двоє емігрантів, Ñкі не ÑплÑÑ‚ÑŒ уже здаєтьÑÑ Ñ†Ñ–Ð»Ñƒ вічніÑÑ‚ÑŒ Ñ– таргани. Чи може там лишилиÑÑŒ вже тільки таргани?