балет Ð.Ðдана «Жізель» у поÑтановці Раду Поклітару
«У цю ÑучаÑну верÑÑ–ÑŽ клаÑичного балету Ñ Ð²ÐºÐ»Ð°Ð² уÑÑŽ Ñвою любов до першоджерела. Вдихаючи нове хореографічне Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð² музику Ðдана, Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÑƒÐ²Ð°Ð² неймовірне творче піднеÑеннÑ. ÐœÐ¾Ñ Ð–Ñ–Ð·ÐµÐ»ÑŒ – не мила пейзанка, а знедолене Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ð³Ð¾ ÑучаÑного міÑта. Як Ñ– Ñ—Ñ— клаÑичний прототип, вона мріє про Ñправжню велику любов. Дівочі мрії руйнуютьÑÑ, коли Жізель зіштовхуєтьÑÑ Ð· прірвою, що ділить наш Ñвіт на багатих Ñ– бідних. Однак, на відміну від Ñвоєї попередниці, в ÑучаÑній верÑÑ–Ñ— Жізель не отримає блаженний відхід до ідеалізованого Ñвіту покійних душ. Ðа неї чекає ÑÐ¿Ñ€Ð°Ð²Ð¶Ð½Ñ Ð±ÐµÐ·Ð²Ð¸Ñ…Ñ–Ð´ÑŒ. Маленька дівчинка з околиці міÑта, Жізель намагатиметьÑÑ Ð·Ð°Ð»Ð¸ÑˆÐ¸Ñ‚Ð¸ÑÑ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¾ÑŽ, незважаючи на випробуваннÑ, Ñкі випадають на Ñ—Ñ— долю. ÐœÐ¾Ñ Ð–Ñ–Ð·ÐµÐ»ÑŒ відчайдушно боретьÑÑ Ð·Ð° Ñвоє право любити й бути коханою. І хоча, Ñ†Ñ Ñ–ÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÑƒÑ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ñ€Ð°Ð³Ñ–Ñ‡Ð½Ð¾, глÑдач віритиме в Ñилу людÑького Духу, Ñкий підноÑить Ð½Ð°Ñ Ð² години найважчих ударів долі», – Раду Поклітару
ЗдійÑнити проект вдалоÑÑ Ð·Ð°Ð²Ð´Ñки допомоги мецената Людмили РуÑаліної
