ВиÑтава, Ñку ви не побачите / 1 год. / 16
За мотивами нариÑів Ольги КобилÑнÑької та ЛеÑÑ– Українки
«Я отвираю очі так широко… так широко, товариші мої дорогі, в надії, що хоч мрію… що хоч крапельку… що хоч… хоч ет! що хоч Ð¼Ð¸Ð³Ð¾Ñ‚Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñчка ÑвÑтого ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð°Ñ‡Ñƒ — Ñ– ні». — Ольга КобилÑнÑька
Серед Ð½Ð°Ñ Ð¶Ð¸Ð²ÑƒÑ‚ÑŒ люди, Ñкі не мають змоги побачити Ñвіт, вони можуть лише відчути його на дотик, на Ñмак, відчути його звуки, але не побачити…
І ми маємо уÑвідомлювати, що ці люди Ñ‰Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ€ÐµÐ±ÑƒÑŽÑ‚ÑŒ нашої терпимоÑÑ‚Ñ– та розуміннÑ.
Ðавіть Ñкщо ти нічого не бачиш — ні ÑонцÑ, ні неба, ти вÑе одно залишаєшÑÑ Ñвітлим душею… Ðдже темрÑва ховаєтьÑÑ Ð½Ðµ в очах, темрÑва ховаєтьÑÑ Ñƒ душі!
ВиÑтава «Точка зору» відбуватиметьÑÑ Ñƒ повній темрÑві та розкриватиме Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, що інакше не можна побачити.
Кожен має Ñвою точку зору!
Співтворці: