Драма. ВиÑтава без антракту.
ТриваліÑÑ‚ÑŒ 1 год 25 хв
- Що може бути Ñильнішим від ÑпопелÑючої приÑтраÑÑ‚Ñ–? Ðічого, - так колиÑÑŒ думав Дон Жуан, повертаючиÑÑŒ від однієї звабленої ним донни до іншої. Любов, потÑг - оÑÑŒ що вело його цим шлÑхом, доки випадок не звів його з чеÑтолюбною донною Ðнною. Ð¦Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ° докорінно змінила його уÑÐ²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ щаÑÑ‚Ñ, призначивши доÑить виÑоку ціну за Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñобою. Ðле закохані не можуть бути дріб'Ñзковими, тож Дон Жуан не зупинитьÑÑ, навіть Ñкщо доведетьÑÑ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð¾ платити за любов. І оÑÑŒ вже ÑÑ‚Ð°Ñ‚ÑƒÑ ÐšÐ¾Ð¼Ð°Ð½Ð´Ð¾Ñ€Ð° прикрашає цвинтар. ЧеÑтолюбна донна Ðнна примірÑÑ” на Дон Жуана КомандорÑький плащ, а на Ñебе - королівÑьку корону. Ðле грÑнув грім, надвоє розкололоÑÑ Ð½ÐµÐ±Ð¾ - Ñ– важкі кроки кам'Ñного Ð²ÐµÐ»ÐµÑ‚Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð»Ð¸ душі закоханих крижаною хвилею Ñтраху.
Відплата...
Так вже трапилоÑÑ, що назавжди оÑтанньою коханою Дон Жуана залишилаÑÑ Ð´Ð¾Ð½Ð½Ð° Ðнна. Це, мабуть, єдине, що поєднує уÑÑ– Ñ–Ñторії про Дон Жуана, розказані Мольєром Ñ– Фришем, Пушкіним та Цвєтаєвою. І, нарешті, Ñ–ÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ÑтраÑтей, де немає прірви між почуттÑми та розрахунком, де Ð²Ð¾Ð»Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ¸ - закон Ð´Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ–ÐºÐ°, Ñ–ÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ, придумана ЛеÑею Українкою. Ðинішній Ñпектакль - п'Ñте Ð·Ð²ÐµÑ€Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚ÐµÐ°Ñ‚Ñ€Ñƒ до драми великої українÑької поетеÑи піÑÐ»Ñ 1939, 1946, 1951, 1971 років.