«Можна я дещо тебе запитаю?» — це вистава про людей, які розучилися відповідати чесно на просте запитання: «Як ти?»
Ми щодня питаємо це одне в одного — автоматично, між справами, у коридорах, переписках, випадкових зустрічах. І майже ніколи не говоримо правду.
«Все нормально».
«Та потихеньку».
«Тримаюсь».
За цими словами ховаються страх, самотність, тривога, втома, любов, образа, потреба бути почутим. Але світ навчив нас бути зручними навіть у власному болю.
Ця вистава — спроба зазирнути глибше за звичні відповіді. Це низка історій, монологів і мовчань людей, які насправді хочуть сказати значно більше. Тут кожен персонаж балансує між бажанням відкритися і страхом бути незрозумілим.
«Можна я дещо тебе запитаю?» — не лише про слова. Це вистава про дистанцію між людьми. Про розмови, які так і не відбулися. Про крик, захований у ввічливості. І про надію, що одного разу на запитання «Як ти?» хтось відповість чесно.