ВиÑтава «РуÑалонька» – це ÑÐ¿Ñ€Ð°Ð²Ð¶Ð½Ñ Ñ„ÐµÑ”Ñ€Ñ–Ñ Ð»ÑŽÐ´Ñьких почуттів, де ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¿Ð»Ñ–Ñ‚Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ð· дружбою, почуттÑм вдÑчноÑÑ‚Ñ–, батьківÑьким трепетом, веÑелощами, надзвичайною рішучіÑÑ‚ÑŽ у Ñвоїх діÑÑ… та людÑніÑÑ‚ÑŽ.
Дивно, але Ñаме людÑніÑÑ‚ÑŒ виÑвилаÑÑŒ головною риÑою РуÑалоньки – нелюдÑької Ñ–Ñтоти, Ñка допомогла їй у нелегкий Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÑ— Ñ‡Ð°Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ñ‚Ð¸ правильний вибір: не залишитиÑÑŒ на боці темних Ñил, а зберегти Ñвоє Ñвітло, завдÑки Ñкому вона залишилаÑÑ Ñƒ вічноÑÑ‚Ñ– легким вітерцем, що буде жити разом із принцем, щоразу нагадуючи про Ñебе, торкаючи його Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð½Ñ–Ð¶Ð½Ð¸Ð¼ дотиком.
