Любов — над бурі зведений маÑк,
Що кораблÑм шле промені надії,
Це — зірка провідна, Ñку морÑк
БлагоÑловлÑÑ” в навіÑній Ñтихії.
ШекÑпір
Що таке любов!? Чи завжди ми уÑвідомлюємо наÑкільки Ñильно любимо людину, або тільки втративши починаємо це розуміти? Ðевже щоб впевнитиÑÑŒ, що Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð»ÑŽÐ±Ð¾Ð² ÑÐ¿Ñ€Ð°Ð²Ð¶Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ€Ñ–Ð±Ð½Ð¾ покинути Ñ—Ñ—, та Ñпробувати інших? Легко не буває ніколи, та ми заміÑÑ‚ÑŒ того, щоб здолати уÑÑ– негаразди разом та навчитиÑÑŒ любити, вирішуємо що легше вÑе обірвати, та почати шукатиÑÑŒ «деÑÑŒ там»… «когоÑÑŒ там…».
Чи зможуть герої виÑтави «Що потрібно холоÑÑ‚Ñку» вчаÑно зрозуміти наÑкільки Ñильно потрібні одне одному? Ð Ñкщо ні? То кому ж тоді залишитьÑÑ… кіт?!
ВеÑела, іронічна Ñ–ÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ перший Ñкладний період Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¾Ð³Ð¾ подружжÑ, та Ñ—Ñ… чорного кота. ВиÑтава Ñповнена приÑтраÑними латиноамериканÑькими танцÑми, неочікуваними Ñюрпризами, Ñонетами ШекÑпіра… та душевними піÑнÑми Кузьми СкрÑбіна.
