КомедіÑ. ВиÑтава з антрактом.
ТриваліÑÑ‚ÑŒ 2 год. 45 хв.
... О.ОÑтровÑького називаємо великим, бо він умів, Ñк ніхто інший, поєднувати Ñоціальне з оÑобиÑтим ...
... ДоÑÑ– про ÑьогоденнÑ, можливо, Ñ– правильно, але ніхто не зміг Ñказати з такою, загалом, Ñ– нещадніÑÑ‚ÑŽ, Ñ– люттю, Ñ– пророчим даром, Ñк це зробив ОÑтровÑький. Думаю, що маю право так говорити, тому що за оÑтанні роки Ñ Ð¿Ð¾Ñтавив багато його п'Ñ”Ñ. ПроÑто перелічу: "Ðа вÑÑкого Ð¼ÑƒÐ´Ñ€ÐµÑ†Ñ Ð´Ð¾Ñить проÑтоти", "Вовки та вівці", "ÐžÐ´Ñ€ÑƒÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð‘Ð°Ð»ÑŒÐ·Ð°Ð¼Ñ–Ð½Ð¾Ð²Ð°", "Без вини винні", Ñ– нарешті - "Тепленьке міÑце". Тому можете Ñобі уÑвити, Ñкий Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÐµÐ½Ð¸Ð¹ ОÑтровÑьким. І, вочевидь, це не випадково. Можливо, ОÑтровÑький ніколи не був так затребуваний в РоÑÑ–Ñ— (та й в Україні), Ñк Ñьогодні. Практично немає театру, Ñкий не Ñтавив би його, та ще й по кілька разів. Річ у тім, що ОÑтровÑький, вÑлід за Мольєром, здаєтьÑÑ, не залишив жодного Ñвища, жодної риÑочки нашого з вами характеру, та й проÑто жодної заповіді, Ñкі ми поÑтійно порушуємо Ñ– про Ñкі він говорить у Ñвоїх творах. Тому, коли йдетьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ ОÑтровÑького, кожен режиÑер, Ñкий його Ñтавить, повинен обов’Ñзково відчути Ñ– поезію його творінь, Ñ Ð²Ð¶Ðµ не кажу про заÑложені Ñ–Ñтини - характери, зіткненнÑ. ХреÑтоматійніÑÑ‚ÑŒ ОÑтровÑького відома вÑім. Ðле завжди, Ñк мені видаєтьÑÑ, у кращих його творах Ñ–Ñнує можливіÑÑ‚ÑŒ знайти глибинні питаннÑ. І, очевидно, величезну роль у них грає приÑутніÑÑ‚ÑŒ філоÑофÑької притчі. ОÑÑŒ чому він Ñ– Ñкладний, Ñ– прекраÑний, Ñ– глибокий, Ñ– цікавий Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾, хто до нього торкаєтьÑÑ.
... Саме понÑÑ‚Ñ‚Ñ-заголовок - "Тепленьке міÑце" - на титульному аркуші п'Ñ”Ñи гіпнотизувало, Ñ– ніхто не хотів звернути увагу на першу фразу: "Я кохаю Ð²Ð°Ñ ..."
Рце ключ до Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–Ð½Ð½Ñ ÑƒÑієї п'Ñ”Ñи ...
... " Тепленьке міÑце" - одна з найпрекраÑніших п'Ñ”Ñ, приÑвÑчених темі коханнÑ. Хто ще вмів так пиÑати про нього, Ñк О. ОÑтровÑький ?!
... І Ñаме тому п'Ñ”Ñа " Тепленьке міÑце" так Ñоціально загоÑтрена. Любов - найвірніший уламок, на Ñкому вивірÑєтьÑÑ Ð¿Ð¾Ð½ÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð±ÑƒÑ‚ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ… міÑць ...
Ð’ÑеÑÐ¸Ð»Ð»Ñ Ð³Ñ€Ð¾ÑˆÐµÐ¹ ...
Рте, що Ñьогодні, через півтора ÑтоліттÑ, це прочитуєтьÑÑ Ñ‰Ðµ гоÑтріше, - говорить про воіÑтину пророчий дар Великого РоÑійÑького Драматичного Поета ...
... Однак ... Однак ... Однак… Я хочу вірити: Ñ” речі, Ñких Ñ– Ñьогодні купити не можна.
І що Ñлова - "ЧеÑÑ‚ÑŒ", "ГідніÑÑ‚ÑŒ", "Любов" - ми не залишили назавжди у «прекраÑнодушному» XIX Ñтолітті.
Про це Ñ Ñ– хотів поÑтавити виÑтаву ...