ІÑторичний роман у віршах видатної Ліни КоÑтенко про легендарну українÑьку поетеÑу МаруÑÑŽ Чурай вперше поÑтавлений на Ñцені Ðаціонального академічного театру оперети. ІнÑÑ†ÐµÐ½Ñ–Ð·Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð»Ñ–Ñ€Ð¾-епоÑу «МаруÑÑ Ð§ÑƒÑ€Ð°Ð¹Â» – Ñвоєрідна відповідь українÑьких митців на еÑтетичний запит ÑучаÑного ÑуÑпільÑтва про єдину можливіÑÑ‚ÑŒ духовного Ð²Ñ–Ð´Ñ€Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ†Ñ–Ñ—, Ñк порÑтунку, Ñк Ð·Ð±ÐµÑ€ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑƒÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ñької ідентичноÑÑ‚Ñ–. ЗавдÑки точноÑÑ‚Ñ– Ð·Ð¼Ð°Ð»ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐºÐ¾ÑŽ цілої епохи, роман «МаруÑÑ Ð§ÑƒÑ€Ð°Ð¹Â» Ñтав, по Ñуті, художньою енциклопедією Ñ–Ñторії українÑького народу Ð¥VII ÑтоліттÑ.
Ліна КоÑтенко ототожнює Ñаму українÑьку Ñ–Ñторію із образом жінки. Зневаженої, катованої, але не зломленої, гордої, гідної. ІÑторії миÑлÑчої, що оÑмиÑлює Ñаму Ñебе.
Ð’ оÑнові твору – відома балада «Ой не ходи, Грицю…», Ñюжет Ñкої має чимало інтерпретацій. Ліна КоÑтенко розповідає живою, проникливою поетичною мовою про долю реальної українÑької дівчини МаруÑÑ– Чурай, чиї піÑні та вірші надихали козацькі загони на подвиги в Ñ–Ð¼â€™Ñ Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ð¸.
За вбивÑтво Ñвого коханого МаруÑÑ Ð·Ð°Ñуджена до жорÑтокого покараннÑ. Дівчина не винна, отрута, що згубила ГрицÑ, була призначена їй Ñамій. Ðле Ñудді невблаганні. Ðавіть полум’Ñна промова Івана ІÑкри не Ñ€Ñтує піÑнÑрку:
Â«Ð¦Ñ Ð´Ñ–Ð²Ñ‡Ð¸Ð½Ð° не проÑто так МаруÑÑ. Це — Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð½Ð°Ñˆ. Це — піÑнÑ. Це — душа…»
Крізь пожежі Ñ– Ñтрашні бої козак ІÑкра вирушає до Ñамого гетьмана шукати заÑтупництва Ð´Ð»Ñ ÐœÐ°Ñ€ÑƒÑÑ–. Три довгі дні перед Ñтратою МаруÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸Ð³Ð°Ð´ÑƒÑ” Ñвоє життÑ, наче ÑповідуєтьÑÑ. Втомлена, безвинна Ñ– знеÑилена чекає на Ñтрату Ñк на вивільненнÑ. Гетьман Хмельницький пише указ про Ð¿Ð¾Ð¼Ð¸Ð»ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ– гонець за мить до Ñтрати вÑтигає визволити дівчину.
МаруÑÑ Ð²Ð¸Ñ€ÑƒÑˆÐ°Ñ” за прощею до Києва. КонтраÑтні картини бачить вона на Ñвоєму шлÑху. Бачить безмежну краÑу природи Ñ– Ñплюндровану війною землю. Дівчина забуває про оÑобиÑте горе, пише піÑні, розмірковує:
«КолиÑÑŒ нащадки будуть одмивати оцю печаль од крові Ñ– глупот.
Бо можновладці — Ñ‚Ñжко винуваті. Рщо зробив народові народ?!»
«МаруÑÑ Ð§ÑƒÑ€Ð°Ð¹Â» Ліни КоÑтенко — твір, Ñкий зараз на чаÑÑ–, в ньому дуже багато Ñ€Ñдків, Ñкі, на мій поглÑд, змальовують ÑьогоденнÑ», – вважає режиÑер-поÑтановник Сергій Павлюк. Ð—Ð²ÑƒÑ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¸Ñтави Ñтворене автентичним Ñпівом, піÑнÑми, музикою, Ñкі мало хто чув. Жанрова направленіÑÑ‚ÑŒ поÑтановки, за визначеннÑм режиÑера, близька за образніÑÑ‚ÑŽ до поетичного театру – це поетична драма.
Художній керівник Ðаціональної оперети, н.а. України Богдан СтрутинÑький, починав Ñвій шлÑÑ… режиÑера з поÑтановки творів Ліни ВаÑилівни КоÑтенко, багато ÑпілкувавÑÑ Ð· поетеÑою. Тепер, нова поÑтановка «МаруÑÑ Ð§ÑƒÑ€Ð°Ð¹Â» за Л. КоÑтенко, в репертуарі Ðаціональної оперети України з лютого 2018 року.