Прониклива Ñ–ÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ двох дівчат-підлітків на Ñ–Ð¼â€™Ñ Ðаташа. Одна з них живе в дитбудинку, інша – в хорошій забезпеченій Ñім’ї. Вони такі різні, але такі Ñхожі у Ñвоїй проÑтій Ñ– зрозумілій мрії. Мрії про велике та Ñправжнє коханнÑ.
У кожного з Ð½Ð°Ñ Ñ” Ð¼Ñ€Ñ–Ñ Ð¹ кожен з Ð½Ð°Ñ Ð¹Ð´Ðµ до неї різними шлÑхами. Йде до кінцÑ, до болю в Ñерці, до Ñміху, що розриває легені, до Ñліз крізь регіт, до Ñтраху в очах.
«ДоÑтоверно Ñыграть подроÑтковую трагедию взроÑлым актерам едва ли под Ñилу, но обеим “Ðаташам†Ñто чудом удаетÑÑ â€“ Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ñ‰ÑŒÑŽ интонации и плаÑтики, в которых ÑкрываетÑÑ Ð¼Ð½Ð¾Ð¶ÐµÑтво режиÑÑерÑких озарений» (Ð®Ð»Ñ–Ñ Ð‘ÐµÐ½Ñ‚Ñ, «КоммерÑант-Украина»).
ВиÑтава-володарка театральної премії “КиївÑька Пекторальâ€