Ð¢Ñ€Ð°Ð³Ñ–ÐºÐ¾Ð¼ÐµÐ´Ñ–Ñ Ð½Ð° 1 дію.
Ми так чаÑто не цінуємо того, що маємо в житті, відмахуємоÑÑ Ð²Ñ–Ð´ проблем рідних Ñ– друзів. І Ñаме тоді, коли ми їм потрібні – Ð½Ð°Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð°Ñ” поруч. Бо ми деÑÑŒ там, далеко, «варимоÑÑ» у проблемах, Ñкі наÑправді не варті уваги. Рколи раптово помирає дорога людина – прагнемо повернути Ñ‡Ð°Ñ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð´. Однак залишаютьÑÑ Ð»Ð¸ÑˆÐµ Ñпогади…
Коли кращий друг Ñтає Ñнголом-охоронцем, а подорож у минуле – ключем до майбутнього… Життєва Ñ–ÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ Ñправжню чоловічу дружбу та людÑькі цінноÑÑ‚Ñ–. ВиÑтава, Ñка вчить на чужих помилках – тонко, пÑихологічно, переконливо.
Сюжет розповідає про чоловіка, Ñкий потраплÑÑ” у реанімацію, де у нього зупинÑєтьÑÑ Ñерце. І Ñаме під Ñ‡Ð°Ñ ÐºÐ»Ñ–Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ð¾Ñ— Ñмерті до нього приходить його товариш Ігор, Ñкий раптово помер від Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´Ð¾Ð·ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ€ÐºÐ¾Ñ‚Ð¸ÐºÐ°Ð¼Ð¸. До чого приведе Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¼Ð¾Ð²Ð°, Ñкої не було в реальноÑті…
Ð¢Ñ€Ð°Ð³Ñ–ÐºÐ¾Ð¼ÐµÐ´Ñ–Ñ Ñтворена за п’єÑою ÑучаÑного драматурга, ÑценариÑта та прозаїка Родіона Бєлецького режиÑером-поÑтановником Ігорем Ðіколаєвим Ñ– приÑвÑчуєтьÑÑ ÐžÐ»ÐµÐºÑандру Терехову.