Композитор - Жорж Бізе - Родіон Щедрін
Прем’єра в Ð¥ÐÐТОБ - лиÑтопад 1973 року
«Кармен-Ñюїта» балет на одну дію хореографа Ðльберто ÐлонÑо. Музичний матеріал на оÑнові опери Жоржа Бізе «Кармен» був перекомпонований Ñ– по-новому аранжирований композитором Родіоном Щедріним Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñ€ÐºÐµÑтру зі Ñтрунних та ударних.
ПриÑтраÑÑ‚Ñ– розжарюютьÑÑ Ð½Ð° арені кориди. Це знаходить Ñвоє Ð²Ñ–Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ– в оригінальних декораціÑÑ…: Ñценічний проÑÑ‚Ñ–Ñ€ перетворений на напівкруглу дощату загородку, що означає Ñ– міÑце бою биків, Ñ– узагальнено-метафоричну арену життÑ, на Ñкому розігруєтьÑÑ Ñ‚Ñ€Ð°Ð³ÐµÐ´Ñ–Ñ Ð»ÑŽÐ´Ñького буттÑ.
ХарківÑька виÑтава - точна ÐºÐ¾Ð¿Ñ–Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ñ— культової поÑтановки цього балету, Ñкий побачив Ñвітло рампи в 1967 році (Ñ–Ð´ÐµÑ Ð½Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð°Ð»Ð° Майї ПлиÑецькій). Таким чином, «Кармен-Ñюїта» нерозривно пов'Ñзана з неповторною індивідуальніÑÑ‚ÑŽ великої балерини Ñ–, в той же чаÑ, набуває нового Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½Ð° Ñцені нашого театру.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ
Хозе приÑтраÑно закоханий в Кармен. Сильні Ð¿Ð¾Ñ‡ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð·Ð¼Ñ–Ð½Ð¸Ð»Ð¸ грубого, черÑтвого Ñолдата, відкрили йому нові фарби життÑ. Проте обійми Хозе незабаром Ñтали обтÑжувати волелюбну циганку. ЗаÑліплений любов'ÑŽ, Хозе не хоче зрозуміти Кармен. Можливо, вона була б щаÑлива з молодим безÑтрашним Тореро, проте долю головних героїв визначає Фатум. ПриÑтраÑÑ‚Ñ– розжарюютьÑÑ Ð½Ð° арені кориди.
Шехерезада
Чарівний Ñвіт Сходу з його неповторним музичним колоритом, проÑочений пахощами Ñхідних прÑнощів, загадковими золотими піÑками, що йдуть далеко за горизонт Ñ– вишуканими ÑпокуÑливими танцÑми Ñхідних краÑунь, повними приÑтраÑÑ‚Ñ–. ВеÑÑŒ цей чарівний Ñвіт зливÑÑ Ð² єдине ціле в балетній поÑтановці «Шехерезада».
Сюжетом Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñтановки приÑлужила одна з арабÑьких казок збірки «ТиÑÑча та одна ніч» – «Про Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¨Ð°Ñ…Ñ€Ñ–Ñра та його брата».
Михайло Фокін, один з найзнаменитіших хореографів уÑÑ–Ñ… чаÑів, у 1910 Ñ€. поÑтавив балет на 1 дію з музикою Ñимфонічної Ñюїти Миколи РимÑького-КорÑакова «Шехеразада» Ð´Ð»Ñ Ð°Ð½Ñ‚Ñ€ÐµÐ¿Ñ€Ð¸Ð·Ð¸ Ð¡ÐµÑ€Ð³Ñ–Ñ Ð”Ñгілєва. Прем’єра балету відбулаÑÑ Ð¿Ñ–Ð´ Ñ‡Ð°Ñ Â«Ð Ð¾ÑійÑьких Ñезонів» у Парижі у 1910 Ñ€. та мала непереÑічний уÑпіх: новаторÑька хореографіÑ, екзотичне Ð¾Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ð°Ð»ÐµÑ‚Ñƒ (художник Лев БакÑÑ‚), Ñлаветні виконавці – харків’Ñнка за походженнÑм Іда Рубінштейн (Зобеїда) та народжений у Києві геній танцю Вацлав ÐіжинÑький (Золотий раб).
Пізніше балетмейÑтери неодноразово зверталиÑÑ Ð´Ð¾ цієї Ñимфонічної Ñюїти, однак хореографічне Ð²Ñ‚Ñ–Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¤Ð¾ÐºÑ–Ð½Ð° залишилоÑÑ ÐµÑ‚Ð°Ð»Ð¾Ð½Ð½Ð¸Ð¼, Ñ– Ñьогодні вабить глÑдачів так Ñамо, Ñк ÑÑ‚Ð¾Ð»Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ.
Ð’ харківÑькому оперному театрі цей балет уперше було втілено на Ñцені у 1941 Ñ€., а на початку шіÑтдеÑÑтих років минулого ÑÑ‚Ð¾Ð»Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð²Ñ–Ð½ йшов разом з виÑтавами на музику Ðœ. Ð Ð°Ð²ÐµÐ»Ñ Â«Ð‘Ð¾Ð»ÐµÑ€Ð¾Â» та «ФранчеÑкою да Ріміні» П. ЧайковÑького.